Главная › Новости

Акт податкової перевірки

Опубликовано: 25.10.2018

ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ. Основні нормативно правові акти

Податкова перевірка частіше всього закінчується отриманням акта перевірки. Що він має містити, що в ньому перевірити, як використати його інформацію при оскарженні та можливі варіанти оскарження акта. Про це в даній консультації.

Зміст статті:

Акт податкової перевірки як закінчення перевірки ДФС

За  результатами документальної (планової або позапланової) і фактичної перевірки податківці складають ( п. 86.1 ПКУ ):

акт перевірки – у разі встановлення порушень податкового, валютного та іншого законодавства; довідку – якщо порушення відсутні.

Як складати дані документи для податківців роз’ясняють Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджені наказом ДФС від  01.06.2017 р. № 396 (далі – Методрекомендації № 396). Вони містять, зокрема, у додатках і приклад такого акта (довідки) перевірки. Платнику податків в ньому треба очікувати наступне:

Про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і акта перевірки

акт складається з 4-х частин: вступної, загальної, описової та висновків; акт податкової перевірки містить додатки щодо плану (переліку) питань перевірки, результатів проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності, узагальнений перелік документів, який було використано при проведенні перевірки, реєстр направлених запитів, відомості та таблиці з групуванням однотипних порушень, розрахунки податкового зобов’язання та зменшення суми бюджетного відшкодування від’ємного значення ПДВ або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток , розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), надані платником податків копії документів.

Акти камеральної перевірки та контрольованих операцій

Згадана форма акта перевірки не єдина. Також ще існують:

Савік Шустер про податкову перевірку в Студії

акт камеральної перевірки, який складається в разі встановлення порушень (якщо їх нема здійснюється запис у спеціальному полі декларації та акт не складається). Його затверджено як додаток 2 до Методрекомендацій Міндоходів від 14.06.2013 р. № 165 . Він підписується, реєструється та вручається (надсилається) для підписання протягом 3-х робочих днів платнику податків; акт про результати перевірки з питань дотримання принципу “витягнутої руки”. Його форма затверджена наказом Мінфіну від 13.07.2017 р. № 629 . Акт підписується, реєструється та вручається (надсилається) протягом 2-х робочих днів платнику податків.

Про які нюанси акта перевірки бажано знати

Платнику податків слід звернути увагу в акті на наступне:

вступна частина повинна містити зокрема: інформацію про вручення під підпис або надсилання копії наказу про проведення перевірки; інформацію про відмову допуску посадових осіб органу ДФС до проведення перевірки з зазначенням періодів недопускну та про складені акти, які забезпечують такі факти; інформацію про підписання або відмову у підписання таких актів та надання письмових пояснень з цього приводу платником податків; вступна частина має містити інформацію про затверджений план перевірки; в описовій частині має бути вказано, які податкові періоди (чи межі періоду) перевірялися та які документи (операції), чи вони перевірялися суцільно чи вибірково.

Щоб почуватися впевнено під час перевірки, вивчіть 5 порад від колишнього контролера .

Для чого це потрібно платнику податків? Податківці мають право вимагати документи, які стосуються плану перевірки, з обсягу перевірки стає (суцільно чи вибірково) може бути зрозумілим, які документи були враховані, а які ні. При оскарженні акта все це може бути інформативним.

Вимоги до опису фактів порушень в акті

Описова частина за кожним відображеним фактом порушення має містити ( п. 5 розділу І Методрекомендацій № 396 ):

чітко виписаний зміст порушення (мають бути конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, які порушено, в акті не можуть бути посилання на внутрішні методичні, оглядові рекомендаційні документи ДФС); зазначений період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, 3 квартали, рік) та господарську операцію, при здійсненні якої сталося порушення; зв’язок між порушенням та конкретними рядками декларацій; вказівку на конкретний первинний документ або обліковий регістр, який спричинив порушення (мають бути дати, номер даних документів, умови контракту тощо); детально викладені розрахунки та матеріали, на підставі відхилень по яких було визначено донарахування податкового зобов’язання; роз’ясненням яким саме способом виявлено порушення: інвентаризація, зустрічна звірка, інформація від контрагента тощо; вказання на конкретних посадових осіб платника податків, які були відповідальними за правильність обчислення, сплату податків.

Неотримані первинні документи в акті перевірки

Якщо в ході перевірки податківці не отримали певні первинні документи, то в описовій частині акта зазначається ( п. 5.1.4 Методрекомендацій № 396 ):

перелік таких документів з зазначенням причин їх відсутності; вказання реквізитів відповідного письмового повідомлення, яке було надіслане платником податків до ДФС щодо втрати документів (якщо таке було); вжиті заходи щодо отримання від платника податків таких документів (копій); відповідні пояснення, довідки платника податків; надані платнику податків письмові запити щодо отримання документів (у них має бути чіткий перелік документів та терміни їх надання, дата складання запиту).

Зазначимо, що відсутні при податковій перевірці документи платник податку може ( п. 44.7 ПКУ ):

надати протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. ДФС має право не прийняти рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку; надати чи надіслати менше ніж за 3 дні до дня завершення перевірки. Тоді проведення продовжується залежно від виду перевірок та класу суб’єкта господарювання ( ст. 82 ПКУ ), наприклад, при планових документальних – на 15, 10 та 5 робочих днів для великих, середніх та малих підприємств відповідно, а при позапланових документальних – на 10, 5 та 2 робочих днів.

Акт перевірки: що далі?

На підставі акта перевірки орган ДФС приймає податкове повідомлення-рішення (ППР) у такий термін:

протягом 10 робочих днів з дня вручення акта перевірки платникові податків; якщо платник податку подав заперечення до акта перевірки – тоді протягом 3 робочих днів, що настають за днем направлення платникові податків письмової відповіді ( п. 86.8 ПКУ ).

Оскарження акту перевірки податкової перевірки

Отримавши акт перевірки податкової, платник податку зобов’язаний його підписати ( п. 81.3 ПКУ ).  Відмова платника податків від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє його від обов’язку сплатити нараховані податкові зобов’язання ( ст. 86 ПКУ ).

Якщо ж платник податку не згоден з актом перевірки, то він має право:

подати заперечення на акт перевірки – протягом 5 робочих днів з дня наступного після отримання акта перевірки (таким чином, заперечення подається до отримання ППР). Бажано при підписанні акта перевірки в такому разі зазначити: “Акт підписується з зауваженнями. Заперечення буде надіслано в установлений законодавством строк”. Однак, цей запис не обов’язковий і ні до чого не зобов’язує; отримати ППР та розпочати адміністративне оскарження ППР. Це можна зробити протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання ППР або іншого рішення ДФС ( п. 56.3 ПКУ ); здійснити судове оскарження ППР. Право на це залишається протягом 1095 днів з дня отримання оскаржуваного рішення. Однак, краще це зробити протягом 10 календарних днів – кінець цього строку робить податкове зобов’язання узгодженим та таким, що підлягає сплаті. Якщо платник податку не вкладається в 10-денний термін, то йому доведеться сплатити податкове зобов’язання, а потім уже оскаржувати. Інакше – ДФС має право застосувати примусове стягнення.

Зазначимо, що платник податку може одразу обрати будь-який з даних варіантів: заперечення, адміністративне оскарження або судове оскарження . Також він може проходити дані етапи один за одним. Якщо вчасно подавати всі папери, то можна не сплачувати донараховане податкове зобов’язання та штрафні санкції аж до судового рішення (а там ще можлива апеляція і так далі). Однак, перші 2 варіанти – заперечення та адміністративне оскарження ППР – безкоштовні, то чому б не почати з них. Вони дадуть можливість краще підготуватися до судового оскарження та потягнути час.

Заперечення до акта перевірки

Заперечення – це документ, який складається платником податку на  ім’я органу ДФС, який проводив податкову перевірку, та містить обґрунтовану незгоду з викладеними фактами і даними в акті податкової перевірки, здійсненими висновками, заперечення щодо дій органу ДФС при проведенні перевірки, а також містить додаткові факти, які не були викладені (проігноровані) в акті перевірки тощо.

Разом за запереченням у ті ж строки подаються додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, про що уже зазначалося вище ( п. 44.7 ПКУ, п. 86.7 ПКУ ).

Платник податку внаслідок подачі заперечення досягає наступного:

подане заперечення стає невід’ємною частиною акта перевірки ( п. 86.7 ПКУ ), а тому ППР повинно бути прийнятим уже з урахуванням заперечення ( п. 86.8 ПКУ ). Однак, ДФС може і не врахувати аргументи платника податків; є можливість перерахувати документи, які не були відображені в акті перевірки (перевіряючі або не розглянули їх, або не вказали в акті). Це якраз те, чому треба звернути увагу на описову частину акта перевірки щодо документів (період перевірки, суцільність, метод отримання даних, реквізити, операції і так далі – див. вище по статті); подати копії тих документів, які платник податку не зміг надати під час проведення перевірки з певних причин; можливість потім посилатися на сформульовані аргументи та додані документи під час адміністративного або судового оскарження результатів перевірки ( п. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства ).

Мінус заперечення лише один: подача заперечення може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки ( п. 78.1.5 ПКУ ), якщо обставини зазначені у запереченні не були досліджені під час перевірки. Така перевірка проводиться органом ДФС виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Розгляд заперечення на акт перевірки

Заперечення та подані додаткові документи розглядаються ДФС протягом 7 робочих днів, що настають за днем їх отримання. Якщо була призначена позапланова перевірка, то – 7 робочих днів за днем завершення такої перевірки ( п. 86.7 ПКУ ). Платник податку має право взяти участь у розгляді заперечення, про що треба повідомити у поданому запереченні або листі на розгляд документів.

ДФС має ухвалити висновок та скласти обґрунтовану письмову відповідь платнику податків, яка підписується керівником або його заступником та надсилається платнику податків ( лист ДФС від 25.04.2016 р. № 9296/6/99-99-14-03-03-15 ).

Як скласти заперечення на акт перевірки

Заперечення складається у довільній формі в 2-х примірниках. Головне  в ньому – це перелік порушень, які платник податку заперечує та обґрунтування правомірності позиції платника податку шляхом посилання на відповідні норми законодавства та документи. Заперечення подається поштою рекомендаційним листом з описом вкладення або особисто з отримання відмітки на другому екземплярі.