* РБК — новости

* *

Главная Новости

Аналіз злочинів неповнолітніх та шляхи їх подолання

Опубликовано: 22.10.2018

Бакалавр Музика Микола Володимирович

Вінницький Торговельно-Економічний Інститут

АНАЛІЗ ЗЛОЧИНІВ НЕПОВНОЛІТНІХ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ    

    Боротьба зі злочинністю неповнолітніх є однією з найважливіших проблем українського суспільства. На думку багатьох вчених, зростання підліткової злочинності пов’язано, перш за все, з соціально-економічною кризою, що супроводжується деформацією фундаментальних морально-етичних цінностей. Жертвами малолітніх злочинців зазвичай стають тварини, люди похолого віку, однолітки або молодші за віком особи. Не поодинокими є випадки, коли процес знущання над такими “жертвами” неповнолітні знімають на мобільний телефон, щоб згодом розмістити у соціальній мережі Інтернет.

     Неповнолітні становлять таку вікову групу дітей, які перебувають в періоді психофізіологічного та соціального зростання, якому притаманне рольове експерементування. Через відсутність життєвого досвіду підліток не спроможній правильно оцінити ситуацію, що склалася, і, як наслідок, він вступає в конфлікт, що може призвести до порушення  закону.

    Дитяча злочинність зростає з кожним роком. Склалася загрозлива статистика злочинності неповнолітніх, котра у декілька разів перевищує темпи зростання злочинності дорослих. Кримінальноактивні підлітки стають резервом для дорослої та рецедивної злочинності.

      Метою даної статті є аналіз проблем злочинності неповнолітніх та визначення ефективних шляхів їх попередження й подолання.

     Проблема злочинності неповнолітніх не є новою. Вона була предметом досліджень відомих правників та психологів, працівників соціальних служб і правоохоронних орг.анів. За останні декілька років з’явилося чимало праць з аналізу причин злочинності неповнолітніх, визначення форм та методів боротьби з цим негативним явищем як навчально-методичного, так і практичного характеру. Особливої уваги заслуговують дослідження таких вчених, як: Ю.М. Антоняна, Т.С. Барила, В.І. Барка, І.П. Бошкатова,  Ф.Г. Бурчака, В.М. Бурдіна, А.Я. Гришка, Г.О. Душейка,  Д.А. Корецький, Н.Ю. Максимова, П.П. Михайленка, Л.А. Мороз, Л.І. Мороз, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, С.І. Яковенка та інших.

    Зрозуміло, що успішне вирішення проблеми, пов’язаної зі злочинністю неповнолітніх багато в чому залежить від нормального соціального розвитку суспільства в цілому.  Моральні відхилення у вихованні неповнолітніх мають викликати виняткову занепокоєність дорослої частини соціуму, держави; вимагають глибокого аналізу та вжиття всіх необхідних заходів для припинення та недопущення таких проявів. На дорослих покладається велика відповідальність, оскільки дитина копією поведінку дорослих, зокрема й злочинців.

    За даними проведених вибіркових досліджень серед неповнолітніх досить високий відсоток осіб, які вчиняють насильницькі злочини, а саме: заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв, мордувань.

        Якщо говорити про особливості злочинності неповнолітніх, то слід спочатку звернути увагу на те, як до цього явища відносяться самі підлітки. Відповідно до анонімного анкетування проведеного серед учнів загальноосвітніх шкіл 77% опитуваних впевнені, що хуліганство не може кваліфікуватися як злочин, а нецензурні висловлювання у громадських місцях половина підлітків навіть не вважає за правопорушення; 40% – не знають, що зберігання зброї (вогнепальної чи холодної) є злочином; 40% опитуваних вважають, що за викрадання майна (держаного чи приватного) не передбачене покарання у вигляді позбавлення волі. Абсолютна більшість неповнолітніх (66%) вважають, що кримінальна відповідальність за тяжкі злочини ( розбій, грабіж, зґвалтування та інші ) настає лише з 16 чи навіть з 18 років [1, 11-12]. 

          Згідно статистики МВС України в 2009 році з 212 тисяч виявлених органами внутнішніх справ злочинців 12,9 тисяч є неповнолітніми. Загалом за 2009 рік неповнолітніми вчинено 15,3 тисячі злочинів загальнокримінальної спрямованості та 960 злочинів – у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів [2].

   В Україні існує одинадцять виховних колоній, де, на даний час, проходять “перевиховання ” 2215 неповнолітніх. Більше половини з них були засудженні за крадіжки, чверть – за грабіж і розбій, а 10%  – за нанесення тяжких тілесних ушкоджень та вбивство. Вікова статистика така: 14-16-літніх злочинців у колоніях – 13%, 15-16-літніх – 28%, 17-18-літніх – 39%. У колонії щорічно потряпляють 70-90% засуджених, які не мають повної середньої освіти [3, 31].  

За законодавством України, за загальним правилом, кримінальна відповідальність настає з шістнадцяти років. Проте за деякі злочини, вичерпний перелік яких передбачений ч.2 ст. 22 Кримінального кодексу України, – із 14 років. Це обумовлено по-перше, тим, що дитина у віці з 14 до 16 років спроможна усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність вчиненого нею діяння; по-друге, значною поширеністю саме цих злочинів серед неповнолітніх вказаного віку. Серед вчених висловлюється думка про необхідність встановлення віку кримінальної відповідальності з одинадцяти років. У більшості випадків у висновках судово-психіатричних експертиз, що були призначені для встановлення віку та психічного стану неповнолітніх підозрюваних, підтверджується фактичний рівень розвитку неповнолітнього його хронологічному віку; про здатність у повній мірі усвідомлювати характер вчинюваних діянь та можливіть керувати ними. Серед злочинів, що вчиняються у 11-річному віці є умисне вбивство (ст. 115), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121), згвалтування (ст. 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом (ст. 153), грабіж (ст. 186), розбій (ст. 187) тощо.  Більшість вказаних злочинів вчиняється у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, групою осіб, що значно підвищує небезпечність вчиненого діяння [4].

На нашу думку зниження віку кримінальної відповідальності є неприпустимим. Це, насамперед, пов’язано з тим, що діти є майбутнім суспільства,  найбільш уразливою його складовою, яка потребує підтримки та належного забезпечення їх фізичного, психічного та морального здоров’я й виховання. Забезпечити все це система пенітенціарних установ  України не спроможна. Про це свідчить той факт, що кількість підлітків, що вчинили злочин повторно зростає. 

У статті  проаналізовано психологічні аспекти  злочинів, вчинених неповнолітніми особами; та дано шляхи їх вирішення проблеми .  Серед яких є навчання учнів навичкам вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом за допомогою медіаторів (посередників) шляхом створення у навчальних закладах шкільних служб порозуміння, діяльність яких дозволяє формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у закладі, забезпечувати психологічно здорове середовище в учнівському колективі. У школах, в яких активно діють програми медіації, кількість звернень до шкільної адміністрації з приводу конфліктів та кількість бійок серед учнів зменшуються на 80%, а кількість випадків тимчасового усунення школярів від навчання – на 75%.  А ще проводити щоквартально  превентивно-профілактичну роботу з попередження дитячої злочинності, негативних звичок та проявів насильства й жорстокості;  забезпечити  виконання вимог ст.ст.21, 22 Закону України “Про освіту” в частині стовідсоткового забезпечення працівниками психологічної служби навчальних  створити належні умови для забезпечення змістовного дозвілля та зайнятості дітей та учнівської молоді в позаурочний час шляхом створення умов для здобуття позашкільної освіти, розвитку мережі гуртків, спортивних секцій у навчальних закладах; забезпечити систематичну профілактичну просвітницьку роботу в навчальних закладах з питань формування здорового способу життя, запобігання вживання наркотичних речовин дітьми, учнівською та студентською молоддю. Забезпечити роботу в навчальних закладах загальнодоступних гуртків, спортивних секцій, клубів і залучення до участі в них дітей та учнівську молодь .

Дієва та своєчасна  допомога врятує дитину від небажених, а іноді й фатальних кроків.

Література:  

1.     Пащенко В.М. Особливості злочинності неповнолітніх// Проблеми протидії злочинності неповнолітніх: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (20-21 квітня 2006 року) / За заг. ред. д.ю.н., проф. В.П. Пєткова, к.ю.н. Цимбалюка М.М. – Кіровоград: Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2006.-150с. 

2.     Стан та структура злочинності в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs.

3.     Червоненко Г.О. Актуальні питання протидії злочинності неповнолітніх.//Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми: матеріали Міжнародної науково-прктичної конференції (22-23 квітня 2010 року).- Кіровоград: Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2010.-214с.

4.     Шевченко С.П. Кримінальне право. Загальна частина. Шпаргалка для студента.- Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008.-48с.

 

Залишити коментар

Ви повинні ввійти , щоб залишити коментар.

Реклама

Популярные новости


Реклама

Календарь новостей

rss