Главная › Новости

Коригування середнього заробітку при двомісячному розрахунковому періоді: складні питання – прості приклади

Опубликовано: 25.10.2018

Як і коли потрібно проводити коригування середнього заробітку при двомісячному розрахунковому періоді. Відповідаємо на складні питання на простих прикладах!

Всім бухгалтерам та керівникам давно відомо, що обчислення заробітної плати відбувається відповідно Постанові КМУ від 08.02.1995 р. № 100 . Відповідно до пункту 10 Постанови № 100 , у разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до законодавства, а також за рішенням передбаченим колективними договорами як у розрахунковому періоді, так і в період, впродовж якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії,чи інші виплати, які враховуються для обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення, коригуються на коефіцієнт їхнього підвищення.

Розрахунковий період напряму залежить від виду нарахування, будь то дні народження, вихідна допомога, відрядження і т.д.. Зазвичай, розрахунковий період може тривати від 2 до 12 місяців.

Про необхідність коригування середнього заробітку суми відпускних вже давно відомо будь якому роботодавцю, а не тільки державним установам і бухгалтери про це вже давно знають. Коефіцієнт коригування відпускних визначається наступним чином - оклад, що був встановлений працівнику після підвищення ділиться на оклад працівника, що був встановлений до підвищення.

А от за дні відрядження, донорства чи служби в армії і т.д., де розрахунковий період для визначення середнього заробітку становить 2 місяці, коригування середнього заробітку проводиться. Ми розкажемо вам про нюанси коригування середнього заробітку, та розповімо, у яких ситуаціях коригування не проводиться.

Підприємство проводило підвищення посадових окладів у січні 2017 року

У січні 2017 р. підприємство здійснило підвищення посадових окладів працівникам. Один із працівників у травні 2017 р. має відбути у відрядження.

Нараховуючи заробітну плату за дні відрядження, бухгалтеру необхідно слідувати умовам що зазначені у статті 121 Кодексу законів про працю (далі КЗпП) – здійснити оплати днів відрядження за денним заробітком, але не нижче середнього рівня. Бухгалтер повинен визначити і денний і середній заробіток, порівняти їх і обрати для оплати найбільший.

Для розрахунку середнього заробітку потрібно визначити розрахунковий період – останні 2 місяці (березень і квітень, відповідно до прикладу). У цих місяцях підвищення посадового окладу не відбувалося, а значить розрахунок середнього рівня заробітної плати здійснюється без коефіцієнту підвищення.

Підприємство підвищувало посадові оклади у травні 2017 року

Інше підприємство проводило збільшення посадових окладів у травні 2017 року, а його працівник відбуває у відрядження у червні.

Так само як і в першому прикладі, необхідно визначити денний та середній рівні заробітку за період у 2 місяці, та обрати найбільший для оплати на час відрядження. У травні відбулося підвищення посадового окладу, отже слід провести коригування заробітної плати за квітень, а от за травень необхідно взяти до розрахунку нараховану заробітну плату згідно з розрахунковою відомістю.

Мобілізований працівник та середня заробітна плата

Маємо ситуацію, коли працівника підприємства мобілізовано. Відповідно до чинного законодавства, за таким працівником зберігається його робоче місце та середня заробітна плата. На підприємстві, у березні 2017 року відбулося підвищення посадових окладів. Для такого працівника здійснюється нарахування середньої заробітної плати лише в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок.

Простіше кажучи – буде збільшена заробітна плата лише з поточного місяця, а попередні місяці виплаченої середньої заробітної плати коригуватися не будуть.

Працівника у травні 2017 року було звільнено за скороченням

У травні 2017 року на підприємстві відбулося скорочення і працівника звільнили з виплатою вихідної допомоги. Проте у травні на підприємстві відбулося і підвищення посадових окладів. Варто пам’ятати, що

Вихідна допомога це виплата яку проводять у розмірі середньої заробітної плати, і вона не є збереженням середнього заробітку як у вищезазначених прикладах.

Сума вихідної допомоги звісно ж визначається із середнього заробітку за останні два місяці (березень і квітень), проте у цих місяцях розрахункового періоду не було підвищення окладу. Отже, коригування заробітної плати для обчислення середнього заробітку не проводять, через те, що підвищення окладів відбулося у місяці надання вихідної допомоги, а не у розрахунковому місяці.

Працівника у червні 2017 року звільнили за скороченням з виплатою вихідної допомоги

А у травні відбулося підвищення посадових окладів. У цьому прикладі, як і у попередньому, вихідна допомога не є виплатою за період збереження середнього заробітку. Для визначення суми вихідної допомоги потрібно використовувати розрахунковий період за останні 2 місяці, тобто – квітень і травень, враховуючи те, що у травні відбулося збільшення посадового окладу. У такому випадку, на відміну від попереднього прикладу, коригування заробітної плати проводити необхідно. Для цього беруть до розрахунку заробітну плату за травень згідно із розрахунковою відомістю.